ПЕРЕСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пересипа́ти1. Сухе, пересипане соломою, дерево горіло, упавши купою на землю (Гр., II, 1963, 303); Проповідь була довга.., пересипана текстами й такими словами, як: понеже, поколику, потолику (Н.-Лев., III, 1956, 62); Його мова всім припала до серця. І припала саме тим, що це була весела, товариська мова, пересипана лагідними жартами (Мик., II, 1957, 400); * Образно. По її пересипаному сивиною волоссю.. збігали дощові краплі (Логв., Літа.., 1960, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 275.