ПЕРЕСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до переслі́дувати. Переслідувані Червоною Армією, містом мчали мамонтовці з артилерією (Довж., І, 1958, 450); Василь відчув, що Масло не зупиниться ні перед чим, щоб помститися Лесі, і десь глибоко в душі ворухнулося щось подібне до співчуття переслідуваній Маслом дівчині (Хижняк, Невгамовна, 1961, 147); Переслідуваний нуждою, Мічурін, нарешті, не витримав і .. почав сам оббивати пороги міністерських канцелярій (Довж., І, 1958, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 280.