ПЕРЕСМИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пересми́кувати, пересми́куватися. Далеко блищить на сонці смертельно бліде обличчя в розтріпаних патлах, в болісному пересмикуванні гримас (Гончар, II, 1959, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 281.