ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. перестерегти́, перестеріга́ти.
2. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 285.