ПЕРЕСЯКА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕСЯ́КТИ, кне, док., перех., діал. Просякати. Сонячні промені пересякали все довкола (Коб., І, 1956, 226); Десь в далекім Гіндустані.. тисячі літ переносилися [оповідання] з уст в уста, з грудей в груди — аж поки не дісталися сюди, в цю щілину межи гір. А діставшися — пересякли гуцульським по́том (Хотк., II, 1966, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 293.