ПЕРЕТВО́РЮВАЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до перетво́рювання. Рушійна, перетворювальна сила партійних рішень в справі літератури тим особливо значна, що вона вплинула і на весь літературний процес, і на творчу роботу кожного письменника зокрема (Смолич, Розм. з чит., 1953, 174); Діяльність маленької комендатури раптом постала перед ним як невід’ємна частина величезної перетворювальної роботи, яку провадила радянська держава в переможеній Німеччині (Собко, Запорука.., 1952, 35); // Признач. для перетворювання. У сучасних радіоприймачах застосовують лампи спеціального призначення, що називаються перетворювальними та змішувальними (Осн. радіотехн., 1957, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 294.