ПЕРЕТИНЧА́СТИЙ, а, е. Який має плівки-перетинки, з перетинками. Особливий інтерес являє вивчення задніх крил напівтвердокрилих, що зберегли перетинчасту будову (Допов. АН, 1, 1961, 104); * Образно. По токах з ранку до ночі гупали ціпи, а вітряки і день і ніч махали перетинчастими крилами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 269).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 297.