ПЕРЕ́ТКАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перетка́ти 1. Дарка.. скинула.. білу домоткану спідничку, переткану в подолі червоною заполоччю в п’ять рядків (Л. Укр., III, 1952, 643); У нових роботах [Ольги та Петра Горбових] орнаментальними смугами заткані тільки крайки скатертин, саме ж поле переткане однотонним узором світлотіньового ефекту (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 62); * Образно. — Ось башта над вами, хлоп’ята… Це серце нашого парку, а жили його — арики, весь парк перетканий ними… (Гончар, Таврія, 1952, 175).
2. перен. Пронизаний чим-небудь. В тіні кам’яних осель, перетканій блакитним світлом, починалась забава (Коцюб., І, 1955, 395); Пообіддя було прегарне, лагідне.., поезією переткане, осіннє сонячне пообіддя (Коб., І, 1956, 422); Зворотний шлях, хоч і перетканий увесь муками для Лучука, видався набагато коротшим, аніж уночі (Загреб., Диво, 1968, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 298.