ПЕРЕТО́ЧУВАТИ1, ую, уєш, недок., ПЕРЕТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех.
1. Точити ще раз, повторно або заново, по-іншому.
2. Точити, гострити все або багато чого-небудь.
3. Точити надто довго, довше, ніж слід, псуючи щось цим. Тільки задумаєшся на хвилину, обов’язково станеться якась халепа. От і зараз замріявся, незчувсь, як переточив деталь (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 215).
4. Гризучи, псувати все або багато чого-небудь, усе цілком. Миші переточили зерно; // Поступово руйнувати (про дію води, вітру і т. ін.). Вони [сльози-водоспади], як шашлюки, червоточиною точили цього камінного гіганта, і хто знає, чи не переточать на порохню передчасно… (Ле, Міжгір’я, 1953, 171).
ПЕРЕТО́ЧУВАТИ2, ую, уєш, недок., ПЕРЕТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех.
1. Перепускати, проціджувати через що-небудь для очищення рідини. [Марія:] Пора ж мені ще й по хазяйству.. Ходім поможете хоч ви переточить горілку (К.-Карий, І, 1960, 160).
2. діал. Очищати обмолочене зерно, насіння і т. ін., пропускаючи крізь решето, сито і т. ін. [1-а молодиця:] Гайда з нами полотен білити! [Домаха:] Нема часу. Треба б ось зерно переточити (Кроп., II, 1958, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 300.