ПЕРЕТЯ́ГНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перетягти́; // перетя́гнено, безос. присудк. сл. З буксира кинули тонкий лінь, за ним на пароплав було перетягнено солідний сталевий трос (Ю. Янов., II, 1954, 94); Підвода [з сіном] приїхала — цілий фургон, Ще зверху й рублем перетягнено (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 304.