ПЕРЕЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перечи́стити. Життя в школі йшло нормально, школа працювала, як добре злагоджений і перечищений механізм годинника (Збан., Малин. дзвін, 1958, 363); // перечи́щено, безос. присудк. сл. 4 тисячі центнерів посівного матеріалу вже перечищено і доведено до високих кондицій (Рад. Укр., 2.III 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 319.