ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕШИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Шикувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Його армія поповнювалася перебіжчиками і кількісно залишалася такою ж, як і на початку бою. Тому гетьман довше тримався, перешиковуючи свої частини кілька разів (Ле, Наливайко, 1957, 94); Павло перешиковує курсантів у колону по три, командує «бігом» (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 78); Турецька ескадра, перешикувавши свої колони, повела гарматний вогонь по загону Река (Добр., Очак. розмир, 1965, 75); * Образно. Мирний наступ народжувався не в глибокій таємниці, а на очах у кожного. Країна перешиковувала лави, брала новий могутній розгін (Жур., Дорога.., 1948, 178).
2. перен. Суттєво змінювати що-небудь. Прийшовши на завод, вони [молоді інженери].. прагнуть усе перешикувати на свій взірець (Шовк., Інженери, 1956, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 321.