ПЕРЕІНА́КШЕНИЙ, рідше ПЕРЕІНА́ЧЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до переіна́кшити, переіна́чити. Франко прямо вводить у свої сатири трохи переінакшені імена галицьких реакційних діячів (Рад. літ-во, 3, 1957, 43).
2. у знач. прикм. Змінений, перероблений. Веселий хлопець.. заспівав дзвінко переінакшений текст відомої пісні (Смолич, Театр.., 1946, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 184.