ПЕРЕІНА́КШЕННЯ, рідше ПЕРЕІНА́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. переіна́кшити, переіна́чити і переіна́кшитися, переіна́читися. — Хай їм завадить… — вуркотливо відгукнувся Голубничий. — Щоб в Сінопі, Трапезунді галушки варили… Веселий сміх перебіг круг стола. Переінакшення Шевченкового вірша на цю нагоду було дотепне і саме доречне (Смолич, V, 1959, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 185.