ПЕРИ́МЕТР, а, ч. Довжина замкненого контура, або сума довжин усіх сторін замкненого многокутника на площині. Ламана лінія, що обмежує многокутник, називається контуром його, а відрізок, що дорівнює сумі всіх його сторін, — периметром (Геом., І, 1956, 20); Як і місто, нове село повинно мати свій центр — сільську площу, по периметру якої були б розташовані адміністративні і культурні заклади (Довж., III, 1960, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 324.