ПЕРЦЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до пе́рець. Перцевий лист; // Власт. перцю. Перцевий смак; Перцевий аромат; // Пригот. із перцем; настояний на перці. Перцева настоянка.
2. у знач. ім. перце́ві, вих, мн., бот. Родина двосім’ядольних рослин, до якої належать різні види перцю.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 335.