ПЕ́РШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до пе́рший: // у знач. ім. пе́ршенький, кого, ч. Перший синок. — Може,.. мені коли довідатися до Гапки? Я ж у неї й за першеньким бабувала… (Л. Янов., І, 1959, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 337.