Слово "періодичний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЕРІОДИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який відбувається, настає через певні проміжки часу, повторюється час від часу. — Чи варт отруювати батькові життя періодичними сеансами сімейної критики? (Шовк., Людина.., 1962, 429); — На дні озерця є джерело.. Приплив води в тому джерелі періодичний, не постійний (Донч., II, 1956, 34).

2. Який виходить друком регулярно, через певні визначені проміжки часу (про газети, журнали і т. ін.). Почавши з 1881 року, він [І. Франко].. пише повісті, драми, оповідання, вірші та статті наукового та публіцистичного змісту і заповняє ними мало не всі українські періодичні видання (Коцюб., III, 1956, 34); Найзручнішою трибуною для пропаганди своїх ідей Новиков, Бєлінський, Пушкін і Герцен, Чернишевський і Шевченко, Франко і Леся Українка вважали періодичну пресу (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 16).

3. Який закономірно повторюється через певні однакові проміжки часу. Прикладами періодичного коливання є: рух маятника годинника.., коливання гойдалок і т. д. (Курс фізики, II, 1956, 38).

4. лінгв. Який складається з періодів або являє собою період (у 6 знач.). Періодична мова.

Періоди́чна систе́ма елеме́нтів — класифікація хімічних елементів, створена російським хіміком Д. І. Менделєєвим на основі взаємозалежності між атомною вагою елементів і властивостями утворюваних ними речовин. Винятковою заслугою [Д. І. Менделєєва] є відкриття періодичного закону і створення періодичної системи елементів (Наука.., 1, 1957, 26); Великий Менделєєв, створюючи свою періодичну систему елементів, став штурмувати підступи до того магічного поняття [атома] (Рибак, Час.., 1960, 194); Періоди́чний дріб — нескінченний десятковий дріб, у якого цифри повторюються в однаковій послідовності.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 326.