ПЕСТУ́ШКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до песту́ха. — Ах ти ж, пестушко моя! — ніжно, як маленьку, пригорнув він сестру (Баш, Надія, 1960, 128).
2. Один із жанрів так званого дитячого фольклору — пісенька, примовка, якими забавляють дитину. Сам термін «дитячий фольклор», як бачимо, досить умовний. Він представлений такими жанрами, як колискові пісні, пестушки, утішки, різні заклички (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 343.