ПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж. Письмове, перев. колективне прохання, клопотання, звернене до державних керівних установ або до голови уряду. Я був одним із гарячих організаторів страйку — виступав на зборах, складав петиції, був постійним делегатом до адміністрації інституту (Вас., IV, 1960, 41); Початком революційної бурі в Росії були події 22 січня 1905 року в Петербурзі, де царські війська розстріляли багатотисячний натовп робітників, що несли цареві свою петицію (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 344.