ПЕЧА́ТНИК, а, ч.
1. іст. Той, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки.
2. Той, хто ставить клеймо на виробах, товарах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 346.