ПЕЧЕ́РКА, и, ж. Зменш. до пече́ра. У складках масивнокристалічних порід вітрова корозія виявляється в руйнуванні менш стійких мінералів, і на їх поверхні утворюються заглибини, печерки, ніздрі та ін. (Курс заг. геол., 1947, 88); Він влаштувався на березі струмка, в урвищі викопав собі печерку, укріпив її гіллям (Собко, Нам спокій.., 1959, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 347.