ПИЛО́К, лку́, ч.
1. Сукупність клітин, що розвиваються в пиляках тичинок насінних рослин і беруть участь у їх розмноженні. Жовті палички цвіту [жита] тихо гойдались на волосинках вздовж колосків, і непомітний пилок золотився на сонці (Коцюб., II, 1955, 392); Мільйон квіток — таку велику кількість джерел пилку і нектару — має відвідати бджола, щоб заготовити лише 100 грамів меду (Хлібороб Укр., 1, 1967, 47); Василько знає, де на сортодільниці випробується червона болгарська кукурудза, звідти він і візьме пилок для штучного запилення (Вол., Дні.., 1958, 153).
2. Особливий легкий наліт на крилах метеликів і на тілі деяких комах. Пилок на крилі метелика; // Схожий на пил наліт на овочах і фруктах. Виногради туго наллються соком, посивіють пилком (Гончар, Тронка, 1963, 50); Цвіт садів уже давно осипався.. Опали й зморщені плоди яблунь, груш, абрикос, вишень, а ті, що залишились на гілках, зелені, покриті пилком, крупнішали, наливалися соками (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 662).
3. Зменш.-пестл. до пил 1. Побачивши на книгах пилок, поклав Шекспіра на стіл, дістав із-за мольберта ганчірочку (Ільч., Серце жде, 1939, 240); Булані.. з копита беруть в кар’єр, і дві легенькі смуги снігового пилку іскрами колишуться і розбризкуються обабіч них (Стельмах, І, 1962, 71); * У порівн. Дивиться [Ольга] на нічний Київ, на .. зорі, що тліють вгорі й срібним пилком одбиваються на плесі Дніпра (Скл., Святослав, 1959, 51).
◊ Пилко́м припада́ти (припа́сти, покрива́тися, покри́тися і т. ін.) — те саме, що Пи́лом припада́ти (припа́сти, покрива́тися, покри́тися і т. ін.) (див. пил). Одягнем шинелі, візьмемо з собою Пайок-одноденок, зупинимось де? І десь за тропою за голубою Дитинство і юність пилком припаде (Мал., Звенигора, 1959, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 352.