ПИЛЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для пиляння. З ранку до пізнього вечора не вщухали тут [на подвір’ї] дружний стукіт сокир та скрипіння великих пиляльних приладів (Крот., Сини.., 1948, 416).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 353.