ПИ́САНОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пи́санка. [Xведоска:] Цю писаночку покладу біля образів (Кроп., II, 1958, 24); Моя мати та пустила письмо до мене та й прислала грошей на великдень. Пише: «..Писаночок я тобі списала та й пасочку спекла, — тато на пошті пришле» (Стеф., III, 1954, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 360.