Слово "писемний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПИСЕ́МНИЙ, а, е.

1. Виражений за допомогою графічних знаків; написаний. Серед джерел вивчення історії мови головними є два: писемні пам’ятки й живі народні говірки (Вісник АН, 1, 1971, 69).

2. Признач. для писання, який служить для письма. Удвох вони йшли до монастиря, до писемної палати, де ченці переписували книги (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 415); У кімнаті майже порожньо. Великий писемний стіл і шафа з книжками — з одного боку, ліжко і столик-шафа для їжі, з другого (Собко, Любов, 1935, 55).

3. Власт. пам’яткам писемності; книжний (перев. про мову). Науковий стиль менше за інші піддається впливу розмовної стихії. Він весь час твердо стоїть на позиціях писемного різновиду (Мовозн., XVIII, 2, 1963, 15); Писемна мова.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 362.