ПИСЬМЕНА́, ме́н, мн.
1. Писемні знаки, літери, перев. стародавні. По стінах не картини, не ікони — розвішані там білі скрижалі, а на їх — дрібні, таємничі гієрогліфи [ієрогліфи] — письмена (Вас., І, 1959, 337).
2. заст. Система графічних знаків, які вживаються для письма; те, що написане за допомогою цих знаків. Старі архіви треба зберігати, копатися в них, ворушити їхній давній пил і цвіль. На сонце треба витягати ці прадідівські письмена! (Донч., II, 1956, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 365.