ПИСЬМЕ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до письме́нник. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати в 1899 р. 25-літній ювілей моєї письменницької діяльності (Фр., І, 1955, 40); Письменників називають інженерами людських душ. У цьому визначенні.. розкрито благородну суть письменницької професії (Донч., VI, 1957, 589); // Який складається з письменників. Своєю роботою ці письменницькі групи [«Гарт» і «Плуг»] не тільки досягли визнання, .. але й перетягли ніби магнітом до себе все, що було ще здорового в старій літературі (Еллан, II, 1958, 169); Зустріч письменників з працівниками видавництва «Каменяр» відбулася у Львівській письменницькій організації (Вітч., 8, 1968, 210); // Власт. письменникові; яким повинен відзначатися письменник. — Я піду в університет, буду педагогом. І якщо… якщо в мене немає письменницького хисту, назавжди залишусь тільки педагогом (Донч., V, 1957, 248); Байдужість до слова у сценарії, яка зустрічається ще й досі і зумовлена інерцією старих ремісничих тенденцій, по суті, тільки свідчить про недостатність письменницької культури (Довж., III, 1960, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 365.