ПИТО́МИЙ1, а, е. Стос. до вимірювання тіл, явищ відносно чого-небудь. Металеві сплави мають значно більший питомий опір, ніж чисті метали, з яких складаються ці сплави (Курс фізики, III, 1956, 74); За рахунок високої питомої потужності «Фіат-124» розвиває швидкість близько 144 кілометрів на годину (Наука.., 3, 1967, 27).
◊ Пито́ма вага́ кого, чого — кількість, роль, значення або місце кого-, чого-небудь десь, у чомусь. У розвинутих капіталістичних країнах питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили зростає і становить третину робочих місць (Ком. Укр., 6, 1970, 33); Кипуча м’язів радість, Ти вже вдома. Обмив утому в ключовій воді. В очах твоїх вогонь, краса в ході — Це трудового дня вага питома (Дор., Тобі, народе.., 1959, 75).
ПИТО́МИЙ2, а, е.
1. заст. Рідний. Кричать солдати на палубі корабля, Уздрівши зубчастий Тауер, уздрівши місця питомі (Бажан, Роки, 1957, 193).
2. рідко. Характерний для кого-, чого-небудь; притаманний комусь, чомусь. Однією з питомих рис перекладача, що є запорукою успішної роботи, Рильський вважав здатність перевтілюватись (Криж., М. Рильський, 1960, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 370.