Слово "плановий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЛА́НОВИЙ, а. е.

1. Прикм. до план 2. Плановий характер соціалістичної економіки; // Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням. На будь-якому підприємстві є.. плановий і бухгалтерський апарати (Наука.., 5, 1959, 5); Плановий відділ.

2. Який спирається на планування (див. планува́ння 1); здійснюваний за планом. Соціалістичне господарство за своєю природою — господарство планове (Вісник АН, 1, 1957, 5); Потяглися довгі валки полонених. Випавши з орбіти загального планового руху, брели поволі й без мети (Довж., І, 1958, 361); Планове керування виробництвом.

3. Передбачений, визначений планом (у 1, 2 знач.). Планові розбивки визначають розташування споруди на місцевості та її розміри (Довідник сіль. будівельника, 1956, 137); Планові ціни, побудовані на науковій основі, повинні.. сприяти зміцненню режиму економії суспільної праці (Ком. Укр., 3, 1965, 58); Планові завдання збільшуйте (Ю. Янов., II, 1954, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 562.