ПЛАНШЕ́Т, а, ч.
1. геод. Дошка з натягнутим на неї папером, на який наносять план місцевості під час знімання.
2. геод. План місцевості, одержуваний під час знімання. Села, поля і схили — Простір очам відкритий. Мудро вони [топографи] зуміли Все на планшет вмістити (Нагн., Вибр., 1957, 143).
3. Плоска сумка з прозорим боком для карти. Ховаю списане в планшеті серед карт (Ю. Янов., І, 1958, 339); Він.. прикинув на планшеті відстань (Кучер, Чорноморці, 1956, 506).
4. Тонка дощечка, пластинка (у 1 знач.). Значний інтерес являє собою альбом, зроблений з дерев’яних планшетів, на яких методом випалювання відображено побут та історію народу за творами Т. Г. Шевченка та сучасних письменників (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 84).
5. Підлога сцени в театрі, зроблена з окремих щитів, які можна виймати, щоб змінювати рельєф сцени.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 564.