Слово "пластина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЛАСТИ́НА, и, ж.

1. Плоска з гладенькою поверхнею тонка смуга якого-небудь твердого матеріалу, речовини. Стріли виготовлені з невеликих крем’яних пластин (Вісник АН, 4, 1957, 53); В техніці поліетилен застосовується у вигляді плівок, пластин, деталей (Наука.., 2, 1963,4).

2. Розколота, розпиляна навпіл колода; обапіл. Розібрав [Тур] ветхий місток і покидав пластини в провалля (П. Куліш, Вибр., 1969, 104); Старі люди кажуть — не було ще пилок, як ті контори поставлені, пластини рубані, дубові, цвяшка не вженеш (Горд., Заробітчани, 1949, 31); Пластини дістаємо розпилюванням колод надвоє в повздовжньому напрямі. Вживаються пластини в будівництві (Стол.-буд. справа, 1957, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 565.