ПЛАСТИНЧАСТОДЗЬО́БИЙ, а, е.
1. Який має рогові пластинки на краях дзьоба (для тримання здобичі).
2. у знач. ім. пластинчастодзьо́бі, бих, мн. Ряд водоплавних птахів з роговими пластинками на краях дзьоба.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 565.