Слово "пластун" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЛАСТУ́Н, а́, ч.

1. Розвідник, який пересувається плазом, на животі. — Ну,.. розставте вартових на чатах, а пластунів пошли, Шраме, на засіди (Стар., Облога.., 1961, 33); Черниш наскочив на якогось пластуна-бійця. Він повз, волочачи на руці автомат, лишаючи на снігу свіжий слід крові (Гончар, III, 1959, 286); // розм. Той, хто пластує, пересувається по-пластунському. Товариші повзали непомітно між кущами.., і тому Янко прозвав їх пластунами (Трубл., Мандр., 1938, 4).

2. іст. Козак особливих піхотних частин Чорноморського та Кубанського козачого війська, що формувалося з добровольців, які спеціалізувалися на сторожовій службі в очеретах і плавнях.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 567.