ПЛА́ТИНОВИЙ, а, е. Прикм. до пла́тина. Платинова чернь являє собою металеву платину в дуже розрідженому стані (Цікава хімія, 1954, 116); // Вигот. з платини. Один перстень був платиновий, два — золоті (Кучер, Чорноморці, 1956, 396); Платинові електроди; Платинові гроші.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 568.