ПЛАШКО́УТ, а, ч. Безпалубне плоскодонне несамохідне судно для перевезення вантажів у порту, для наведення плавучих мостів. Зараз берег [Дніпра] перетворився на своєрідну верф — на стапелях йде складання десятків понтонів плашкоута, на якому буде змонтовано механізм крана (Веч. Київ, 29.II 1964, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 572.