Слово "плестися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЛЕСТИ́СЯ, плету́ся, плете́шся; мин. ч. плі́вся, плела́ся, ло́ся; наказ. сп. плети́ся; недок.

1. розм. Іти повільно, стомлено, насилу пересуваючи ноги. До криниці з коновками, як звичайно, я плетуся (Фр., IX, 1952, 423); Ізнемігся старий вовк, Ледве що плететься (Рудан.,, Тв., 1959, 280); Стомлений важкою працею, плівся він додому з одним бажаннямшвидше впасти на дерев’яний піл (Цюпа, Назустріч.., 1958, 80); // Іти, їхати куди-небудь (звичайно далеко або неохоче). Цілий повітовий уряд плівся.. [до поміщика]. Кожен підслужувався, піддобрювався, запобігав ласки (Мирний, І, 1949, 208); // перен. Поволі, але безперестану з’являтися одне за одним (про думки, мрії і т. ін.). У голові Варі плелися неясні думки (Епік, Тв., 1958, 165); // за ким, перен., рідко. Сліпо наслідувати, підтримувати кого-небудь у його діях. Один Лука Чуплак плететься за Хомахою. Серед молоді син багатія не знайшов собі прихильників (Чорн., Визволення, 1949, 100).

◊ У хвості́ плести́ся див. хвіст.

2. Рости, в’ючись навколо чого-небудь, сплітаючись, переплітаючись між собою. В лузі на калину Плететься ожина, Плаче за миленьким Молода дівчина (Укр.. лір. пісні, 1958, 620); Між вербами та кущами калини плелася ожина (Н.-Лев., IV, 1956, 78); В які мережива тонкі гілки плелися! (Рильський, І, 1960, 263); // рідко. Звиваючись, пролягати, протікати. Десь під самою горою повертала стежка вбік, обходила скалу і знов плелася вузенькою лентою, з уступа на уступ, з каменя на камінь (Хотк., II, 1966, 243); // перен. Снитися; увижатися. В такі ночі марення рясно плетуться в потомленій й стривоженій фантазії (Смолич, І, 1958, 81); // безос. Приємний мав сон, а все десь про дім плелося: отець, мати, учитель снувалися близько нього (Ков., Тв., 1958, 89).

3. рідко. Те саме, що запліта́тися 1. — Згадай мене, ненько, В суботу пізненько, Як дівчата помиються Й плетуться дрібненько (Укр.. думи.., 1955, 292).

4. Пас. до плести́ 1. Може, й досі пам’ятає [шляхтич], які нагайки-дротянки плелися в пана Максима Гримача (Вовчок, І, 1955, 90); Панчішка, знай собі, плететься… Вовняна нитка в’ється, в’ється і розвивається з клубка… (Забіла, У.. світ, 1960, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 578.