ПЛИ́ТКО, діал. Присл. до плитки́й. — Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. — Плитко? — спитав недовірливо Мирон. — А от яка глибінь! (Фр., І, 1955, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 584.