ПЛО́ВА, и, ж., діал. Злива (перев. з бурею). Б’ють плови весняні, ричать громом гірські верхи (Коцюб., II, 1955, 314); Ударили з неба плови (Черемш., Тв., 1960, 215).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 588.