ПЛОДОЯ́ГІДНИЙ, а, е.
1. Пов’язаний з вирощуванням фруктів і ягід, їх обробленням і т. ін. Садівництво України займає одно з перших місць у плодоягідному виробництві СРСР (Колг. Укр., 10, 1957, 23); // Признач. для вирощування фруктів і ягід, їх оброблення і т. ін. Плодоягідний розсадник.
2. Пригот. з фруктів і ягід. Сухі киселі являють собою суміш цукру, крохмалю, плодоягідних екстрактів.. і харчових кислот (Укр. страви, 1957, 282); Плодоягідна продукція; Плодоягідні вина.
3. Який дає фрукти і ягоди. Велике значення для боротьби з ерозією грунтів мають різні лісові і плодоягідні насадження (Наука.., 8, 1959, 31); Плодоягідні культури.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 590.