ПЛЮГА́ВСТВО, а, с., зневажл. Те саме, що гидо́та 1. [Прочанин:] Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати (Л. Укр., III, 1952, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 599.