ПЛЮ́СОВИЙ 1, а, е. Прикм. до плюс 1. Плюсова температура повітря.
ПЛЮ́СОВИЙ2, а, е, спец. Признач. для плюсування. Плюсовий розчин.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 601.