ПЛЮ́ТА, и, ж., діал. Негода. Який там посуш у таку плюту! Все навколо було мокре, як хлющ (Загреб., Європа 45, 1959, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 601.