ПЛЮ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до плю́щити 1. При згодовуванні тваринам тонко розмелене зерно сорго дає гірші результати, ніж плющене (Хлібороб Укр., 9, 1964, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 601.