ПЛЯЖ, у, ч. Прибережна смуга моря, озера, річки, зручна для купання, сонячних ванн. Всі разом кинулися до теплих хвиль, що з шелестом набігали прозорими бганками на піскуватий пляж (Тулуб, В степу.., 1964, 259); Євпаторійська затока на більшій частині своєї берегової лінії має невисокі береги, облямовані широкими смугами пляжів (Геол. Укр., 1959, 584).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 602.