ПЛЯ́МКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пля́мкати. Перевів [Карпо Петрович] очі од цяцьки на жінку і презирливо плямкнув губами (Коцюб., II, 1955, 371).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 603.