ПЛІ́СНЯВКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що плі́сень 1. Хати були.. темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Мирний, II, 1954, 121).
2. Грибкова хвороба, яка викликає появу білих плям на слизовій оболонці ротової порожнини (звичайно у немовлят). У новонароджених і у дорослих виснажених хворих іноді на слизовій оболонці рота появляються білуваті плівки, які зовні нагадують зсіле молоко. Це так звана пліснявка, результат розвитку особливого плісеневого грибка (Заг. догляд за хворими, 1957, 108); — І ось він розповів, — продовжував лікар, — що змолоду перехворів на такі хвороби: кір і пліснявку, пристріт і пропасницю (Минко, Ясні зорі, 1951, 183).
3. Деревний плісеневий грибок. Є грибки-пліснявки, що викликають тільки забарвлення деревини (синюватість, червонуватість, побуріння). Вони.. майже не впливають на зміну її механічних властивостей (Стол.-буд. справа, 1957, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 587.