ПЛІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех. Забивати плішку, клинок для закріплення (сапилна, топорища і т. ін.). Оверка гукали з усіх сторін справлять сапачки, клепать, плішить, мантачить (Горд., Заробітчани, 1949, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 588.