Слово "побачити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Сприйняти зором, спостерегти. Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах (Котл., І, 1952, 66); До нас говорять [баби], прохають сідати.. Але ми не спиняємось, нам хочеться більше побачити, більше почути (Коцюб., II, 1955, 239); Ми не встигли побачити процедури спускання брига на воду (Ю. Янов., II, 1958, 149); // Потрапивши куди-небудь, дістати можливість особисто спостерігати, на власні очі бачити щось. — Ніколи я не побачу того місця, де я зросла (Н.-Лев., VI, 1966, 72); Не віриться, що знов побачу я село (Сос., І, 1957, 261); // Зустріти кого-небудь особисто. Незабаром знов побачила Оленка Грищенка в Сергія (Тесл., Вибр., 1950, 102); Дуже хотілося Катрі побачити Юхима й сьогодні, — як ще ніколи, мабуть (Головко, II, 1957, 204); // Дочекатися, стати свідком чого-небудь бажаного, давно очікуваного. — Оженися, сину, оженися, мій голубе! Хай хоч на старість доведеться мені тебе в парі побачити… (Мирний, І, 1949, 338); — Дуже хотіла мене мати побачити вчителем, на панському жалуванні, та не дочекалася свого щастя (Стельмах, II, 1962, 99); // Уявити собі кого-, що-небудь. Не знаю, яким я йому [селянинові] здався, але крізь нього я раптом побачив купу чорних солом’яних стріх, затертих нивами (Коцюб., II, 1955, 232); — Товариші поранені, визволено Київ! — пролунав високий, чистий голос сестри.. Гучне «ура» підхопило Орлюка, підживило його сили, й він побачив свій Київ — Золоті ворота (Довж., І, 1958, 322).

Кра́єм о́ка поба́чити див. край 1; Крає́чком о́ка поба́чити див. крає́чок; Лопа́тки́ в горо́сі поба́чити див. лопа́тка; Не поба́чити в ві́чі кого, чого — зовсім, ніколи не зустріти, не мати кого-, чого-небудь. — У других [квартирантів] на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш… (Мирний, І, 1954, 334); Не поба́чити, як свої́х (вла́сних) вух; Поба́чити, як свої́ (вла́сні) ву́ха див. ву́хо; Поба́чити на [вла́сні (свої́)] о́чі (вла́сними, свої́ми очи́ма) — самому спостерегти кого-, що-небудь, стати очевидцем чогось. Вранці вже кожен міг не тільки почути стрілянину, а й побачити з гори на власні очі, як за передніми роз’їздами сунуло військо (Панч, В дорозі, 1959, 201); Мені, може, що й трапиться… Дещо побачу на свої очі… (Вовчок, VI, 1956, 228); [Аецій Панса:] Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Л. Укр., II, 1951, 356); Хотілося б мені хоч на одну хвилину у своє село.. Все б хотілося побачити своїми очима (Мирний, І, 1954, 76); Поба́чити світ див. світ; Поба́чити сві́ту див. світ.

2. Глянувши на кого-, що-небудь, помітити, виявити, відкрити для себе щось. Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі (Хотк., І, 1966, 39); І допитливо дивиться [Гнат] на Дороша та на Оксена, щоб побачити, яке враження зробила його заява (Тют., Вир, 1964, 171); // кого, що в кому — чому. Розгадати, розкрити суть, приховані ознаки кого-, чого-небудь. Вкрай здеморалізована біженська маса і товпища втомлених, завошивлених військ з появою Врангеля в Криму раптом підняли голови, заіскрились надіями, побачивши в особі енергійного молодого полководця свого єдиного рятівника.. Цей поведе, цей поверне кожному його втрачене! (Гончар, II, 1959, 205); // Зрозуміти, усвідомити щось, прийти до якого-небудь висновку. Побачив Кіт, що діло препогане (Гл., Вибр., 1951, 108); Тільки тепер я побачив, яке було тяжке та безглузде старе життя в нас по селах (Козл., Опов. І. Клена, 1950, 7); // тільки 1 ос. Подумати, зважити, перш ніж починати що-небудь. — Вийдеш? — Побачу! — Настя знялася з місця (Коцюб., І, 1955, 48).

3. що. Особисто зазнати, пережити, відчути що-небудь. З радості стара [Мотря] як оп’яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей (Мирний, І, 1949, 358); Чернишеві хотілося швидше побачити справжню війну, проте він досі ніде її не знаходив (Гончар, III, 1959, 17); // тільки 2 ос. Упевнитися в правдивості, неминучості того, що стверджується, повідомляється. — Ще дасть [мати] тебе заміж за якогось гайдамаку старого, — ось побачиш (Вовчок, І, 1955, 187); — Не журіться, — потішав її [Соломію] Іван.. — Побачите, що його [Остапа] пустять… (Коцюб., І, 1955, 382); // тільки 1 ос. Уживається із значенням «час, життя покаже». Подякував Максим за пораду. — Побачу ще, як там буде; Коли не дам ради, То тойді [тоді] вже, певне, треба Іти в найми знову… (Шевч., II, 1953, 52); — Не буде, Йване, діла!.. — Побачимо! (Головко, І, 1957, 335); // тільки 2 і 3 ос. Уживається для висловлення погрози. Побачить вона! згадає тоді мене, як чорти витоплять з неї те сало, що придбала в піст (Н.-Лев., II, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 609.