Слово "поблагословитися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОБЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. поблагословля́ться; док., заст.

1. Док. до благослови́тися. На другий день Серединський налагодився йти до князя — показатись його.. ясновельможності, поблагословитись на господарство (Н.-Лев., І, 1956, 162); [Катря:] Хоч я вже тепер і не ваша, а все ж таки прийшла до вас поблагословитися (Кроп., IV, 1959, 45); Він стоїть біля стіни вокзалу. Ольга з Юрком поруч, і вираз обличчя у всіх трьох такий, ніби поблагословилися вони на великий подвиг (Собко, Нам спокій.., 1959, 59).

2. Перехреститися. Жінки поблагословились і стали коровай ліпити (Кв.-Осн., II, 1956, 301); Поблагословившись хрестом, панотець сьорбнув меду і цмокнув язиком об піднебіння (Бурл., Остап Вересай, 1959, 73).

◊ Поблагослови́тися на світ, безос. — розвиднітися, розсвінути. Як узялись [миші] робити — іще й на світ не поблагословилось, а вони вже й скінчили [молотити] (Укр.. казки, 1951, 199); Мелашка умовила Пріську піти з нею у сусіднє село до служби і збудила її з півнями. Вийшли вони, тілько на світ поблагословилося (Л. Янов., І, 1959, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 619.